Вхід

Медичне забезпечення

Піклування командира (начальника) про здоров’я підлеглих є одним з основних обов’язків в їх діяльності щодо забезпечення постійної бойової готовності військової частини (підрозділу). Для збереження та зміцнення здоров’я, командир (начальник) зобов’язаний провести низку заходів, спрямованих на створення здорових умов служби і побуту та систематичне загартування і фізичний розвиток своїх підлеглих, а також контролювати виконання заходів їх медичного забезпечення.

Медичне забезпечення полягає в здійсненні системи профілактичних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і лікувальних заходів з метою збереження боєздатності та зміцнення здоров’я особового складу. Воно включає:


  • постійний контроль за станом здоров’я особового складу;

  • попередження виникнення та розповсюдження захворювань у військах;

  • своєчасне надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх евакуацію, лікування та повернення до служби.


Медичне обслуговування особового складу армії і флоту здійснюють медичні

заклади Збройних Сил, до яких відносять медичні пункти, поліклініки, шпиталі та санаторно-курортні заклади. Щорічно на медичному забезпеченні Збройних Сил України перебувають близько 1млн.200тис. осіб, з яких приблизно 13% складають військовослужбовці, до 30% - військові пенсіонери і близько 50% - члени сімей військовослужбовців і пенсіонерів, решта – працівники Збройних Сил.

У військових частинах для здійснення медичних заходів організована медична служба , основними завданнями якої є:

- здійснення санітарно-профілактичного контролю за бойовою діяльністю та побутовими умовами особового складу;

- організація і проведення лікувально-профілактичних заходів;

- розробка і проведення протиепідемічних заходів;

- організація і проведення санітарної підготовки особового складу;

- організація і проведення спеціальної підготовки особового складу медичної служби;

- забезпечення мобілізаційної готовності сил і засобів медичної служби;

- безперервне постачання, організація обліку та зберігання медико-санітарного майна.
Постійний контроль за станом здоров’я особового складу

(профілактичні заходи)
Основним заходом є диспансеризація, яка включає медичний контроль за станом здоров’я особового складу, активне завчасне виявлення захворювань, вивчення умов служби і побуту військовослужбовців, виявлення факторів, які негативно впливають на їх здоров’я.

Медичний контроль за станом здоров’я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення:


  • щоденного медичного спостереження з боку командирів (начальників) за ними в процесі бойової підготовки і у побуті;

  • медичних оглядів;

  • поглиблених і контрольних медичних обстежень.


Медичні огляди проводяться з метою спостереження за станом здоров’я військовослужбовців. Йому підлягають:

а) весь особовий склад частини – перед проведенням профілактичних щеплень;

б) рядовий, сержантський і старшинський склад – у лазні перед миттям;

в) особовий склад чергових сил (змін) – перед заступанням на бойове чергування (бойову службу);

г) військовослужбовці, робота яких пов’язана з можливим впливом несприятливих факторів, а також особи, які перебувають під диспансерним динамічним наглядом – в установлені для них терміни;

д) особи, які постійно працюють в їдальнях, на продовольчих складах, об’єктах водопостачання, пекарнях, лазнях, пральнях і санітари – один раз на тиждень;

е) особовий склад добового наряду, який призначається у наряд по їдальні та виконує обов’язки зі стрілецькою зброєю;

є) усі новоприбулі військовослужбовці строкової служби, а також ті, що повернулися з відпустки, відрядження або лікувальних закладів після одужання – в день прибуття до військової частини після відрекомендування про це безпосередньому начальникові;

ж) водії – перед виїздом рейс;

з) Учасники спортивних змагань – перед змаганнями.

Поглиблені медичні обстеження здійснюються з метою оцінки фізичного розвитку, стану здоров’я і проводяться:

а) нового поповнення – протягом 2-х тижнів після прибуття до військової частини;

б) військовослужбовців строкової служби – двічі на рік перед початком зимового і літнього періодів навчання;

в) офіцерів, прапорщиків (мічманів) і військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом – раз на рік.

Військовослужбовців, які за станом здоров’я потребують диспансерного нагляду, беруться на облік і періодично підлягають контрольним медичним обстеженням.


Медична допомога членам сімей військовослужбовців надається на загальних підставах. У разі неможливості надання допомоги у лікувально-профілактичних закладах Міністерства охорони здоров’я України медична допомога їм надається у відповідних військово-медичних закладах.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей мають право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України. Збройні Сили України мають девять центрів медичної реабілітації та санаторіїв (Трускавець, Хмельник, Пуща-Водиця) загальною місткісттю до 5.5тис. ліжок. При цьому оплата путівок здійснюється із розрахунку:


  • для військовослужбовців – 25% їх вартості;

  • для членів сімей – 50%.